Порівняння подового та колосникового спалювання дров На українському ринку представлений великий вибір камінних і пічних топок, від багатьох європейських виробників – німецьких, італійських, норвезьких і фінських. Практично всі компанії виробляють печі з одним з видів згоряння палива – це Подове горіння і колосниковий. Серед покупців багато прихильників, як першого варіанту, так і другого. Серед двох типів горіння складно вибрати «найкращий» – так як і у першого і у другого є свої плюси і мінуси. Але все ж спробуємо розібратися в їх особливостях і відмінностях. Описані нижче дані є результатами випробувань практично в ідеальних умовах, близьких до лабораторних. Подове горіння, воно ж верхнє горіння Відмінною рисою, як видно з назви, є те, що дрова в даному типі топок горять зверху вниз, для опалення можуть використовуватися тільки поліна – вугілля і торф не підходять для даного типу топок. Паливо укладається на «під» – це глухе дно самої печі, колосника немає. Дрова укладається за величиною – найбільші знизу, а з підвищенням шарів величина полін зменшується, і зверху кладуть самі друзки, які будуть служити розпалюванням. Так як вогонь поширюється зверху – горить не вся маса дров одночасно, а тільки верхній шар, плавно перетікаючи вниз, до більших полін. Дана особливість цього типу горіння істотно збільшує загальний час згоряння палива і обігріву приміщення. Повітря для горіння подається зверху дверцята, або по спеціальних каналах, і потрапляє на саму верхню частину полін, завдяки чому і вдається отримати таке рівномірне згоряння дров. На сучасних моделях топок, в дверцятах вбудований спеціальний шибер – завдяки йому можна зменшувати або збільшувати подачу повітря і, відповідно, інтенсивність полум’я. Особливість подових топок є те, що вони розпалюються довше, ніж колосникові, але таки розпалившись, можуть забезпечувати більшу інтенсивність спалювання дров, завдяки чому назовні віддається максимальну кількість тепла. Пічні і камінні топки з подовим типом горіння сьогодні найбільш затребувані в країнах Європи – це обумовлено суворими екологічними нормами і вимогами до кількості викидається чадного газу і сажі з димоходу. При подовий горінні кількість СО потрапляє в атмосферу приблизно в 4 рази менше, ніж при спалюванні аналогічної кількості дров в колосникових топці. А в зв’язку з тим, що в 2015 році, Європейським союзом була прийнята норма 15a-B-VG для камінного та пічного обладнання, суворо регламентує кількість викидів, багато хто вибирає камінні і пічні топки саме з цим типом горіння. Подове спалювання палива при лабораторних випробуваннях дає максимальний показник ККД в 81,7%. Колосниковий горіння, воно ж нижня горіння Дном в такий топці виступає колосник (решітка), на неї укладаються дрова, а під решіткою знаходиться зольник, що істотно спрощує процес прибирання золи. При даному типі спалювання дров – повітря проходить знизу, через колосник, крізь всю масу полін, тому даний тип горіння зручний при розпалюванні сирих дров, або необхідності в найкоротші терміни прогріти приміщення. Так само, як і в подових топках, в колосникових можливо регулювати подачу повітря через колосник – зменшуючи або збільшуючи інтенсивність горіння. Повітря подається через дверцята з піддувалом або спеціальний канал. Одним з недоліків колосникових топок є те, що при старті розпалювання, поки не розгорілася вся маса дров – йде великий «залп води» в димохід, забезпечуючи високий рівень конденсату. Колосниковий тип горіння є більш ефективним при необхідності швидко нагріти приміщення, але він забезпечує більшу кількість шкідливих викидів в атмосферу. Максимальний ККД, при даному типі горіння, і лабораторних випробуваннях, становив 85%. Підведемо підсумки При використанні та колосникових, і подових топок, в звичайних умовах побачити істотну різницю буде складно. Подові топки, особливо з металу – більш герметичні і довше тримають тепло, а колосниковая топка має дещо більшим ККД і швидкістю обігріву приміщення. Вибирати між двома типами печей потрібно виходячи з якихось особливих переваг – будь то приготування їжі, швидкий обігрів приміщення, або ж, навпаки, максимальний час утримання піччю тепла.